ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторної роботи № 1
з дисципліни «Крос-платформенне програмування та хмарні сервіси»
для магістрів галузі знань 12 «Інформаційні технології»
спеціальності 124 «Системний аналіз»
спеціалізації «Системи і методи прийняття рішень»
Затверджено
на засіданні кафедри інформаційних систем та мереж
Протокол №01 від 25.08.2016 р.
Львів-2016
Хмарні технології: Методичні вказівки до лабораторної роботи № 1 / Укл.: В.А. Висоцька, Л.В. Чирун. – Львів: Видавництво Національного університету ”Львівська політехніка”, 2016. – 17 с.
Укладачі Висоцька В.А., к.т.н., доцент
Чирун Л.В., к.т.н, доцент
Відповідальний за випуск Литвин В.В., д.т.н., професор.
Рецензенти Берко А.Ю., д.т.н., професор.
Верес О.М., к.т.н, доцент.
ЗМІСТ
Вступ
1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1 Статистика в текстах: закони Ципфа
1.2 Перший закон Ципфа («ранг - частота»)
1.3 Другий закон Ципфа («кількість - частота»)
1.4 Глобальна статистика, модель TF * IDF
1.5 Експериментальна оцінка статистичного аналізу тексту за моделлю TF * IDF
1.6 Відмінності застосування закону Ципфа для слов’янських та германських мов
2 ЗАВДАННЯ
3 ЛІТЕРАТУРА
4 ВИМОГИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Мета роботи: В даній роботі зроблений огляд типових хмарних технологій.
Вступ
Останні роки все більшої популярності набувають так звані хмарні технології або хмарні обчислення (Cloud computing). Цей термін став вживатися в світі інформаційних технологій з 2008 року. Першою людиною, який виголосив словосполучення «cloud computing» був Ерік Шмідт -генеральний директор компанії Google.
Хмарні технології — це технологія, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса, тобто якщо, є підключення до Інтернету то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані використовуючи потужності віддаленого сервера.
Які ж послуги ми можемо отримати?
1. Використання програмного забезпечення
2. Платформа як сервіс (Software as a Service (SaaS)) — дає доступ до інтегрованої платформи для розробки, тестування та підтримки різноманітних проектів
3. Інфраструктура як послуга (Infrastructure as a Service (IaaS)) — представлення комп’ютерної інфраструктури у вигляді віртуалізації, що включає в себе операційні системи та системне програмне забезпечення, а також апаратну частину сервера.
4. Віртуальне робоче місце (Desktop as a Service (DaaS)) — користувач має змогу власноруч налаштовувати своє робоче місце і тим самим створити собі комплекс програмного забезпечення необхідного йому для роботи.
Загалом, ця технологія має як плюси так і мінуси. Вона доволі економічна і доцільна для організацій, корпорацій, фірм і т.і. Вона не потребує значних ресурсів вашого пристрою (будь-то, КПК, планшет, смартфон,нетбук або комп’ютер), але вона вимоглива щодо доступу до інтернету.
Це означає, що ви повинні мати безперебійний швидкісний інтернет.
Другим мінусом є те, що хоча надавачі послуг і стараються працювати онлайн цілий час, але завжди бувають випадки, коли сервер може бути оффлайн і тоді доступ до ваших послуг буде недоступний.
Технологія хмарних обчислень і реалізована на її основі освітня платформа дозволяють максимально ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси школи, гімназії, а школярі дістають можливість застосовувати на практиці найсучасніші комп'ютерні технології.
В будь-якій аудиторії можна організувати сучасний навчальний процес, використовуючи ноутбуки і безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору навчального здійснюють викладачі, учні школи.
Основні переваги, які можуть дати хмарні технології школі, очевидні:
- економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));
- зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;
- виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки online;
- економія дискового простору;
- антивірусна, антихакреська безпека відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів.
Приклади використання хмарних технологій у школі.
- Використання Web-додатків.
- Електронні журнали і щоденники.
- Он-лайн сервіси для учбового процесу, спілкування, тестування.
- Системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека.
- Сховища файлів, спільний доступ.
- Спільна робота.
- Відеоконференції.
- Електронна пошта з доменом навчального закладу.
Хмарні редактори документів: що вибрати?
1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
- 1Огляд хмарних технологій
Як показує практика, відповідно до потреб сучасних умов праці зручнішим за локальне редагування документу є розміщення необхідного файлу в хмарне сховище, доступ до котрого може бути розмежований для ролей конкретних користувачів. Одні користувачі можуть змінювати файл, інші - тільки читати та рецензувати зміни. Загалом використання таких хмарних сервісів є простим у користуванні та не потребує особливих налаштувань. Актуальним залишається лише питання: На ринку так багато пропозицій, котру ж з хмар варто обрати?
Ідея створити онлайн-редактор документів існує вже майже 6 років: перші такі продукти з’явилися ще в 2005 році і представляли собою перенесену в веб-інтерфейс базову функціональність текстових і табличних процесорів. В даний час концепція збереження і управління документами в інтернеті підтримується багатьма гравцями ринку – Adobe, Google, Microsoft, Zoho і багатьма іншими компаніями (Box.net, Dropbox, ADrive.com), що вбудовуються в свої сервіси розробки вищевказаних вендорів. Якщо в перші роки існування таких продуктів інтерес до них проявлявся з боку кінцевих користувачів і ентузіастів, то зараз вони досить добре відомі і в бізнес-середовищі (Google Groups, Microsoft Office Web Apps, Amazon EC2). Але тенденція використання їх для корпоративного контенту пред’являє і відповідні вимоги до сервісів – вони ускладнюються. При цьому більшість користувачів “хмарних” сховищ і редакторів документів все одно є непрофесіоналами в цій сфері. Який компроміс вибрати? Щоб відповісти на це запитання, потрібно проаналізувати найпопулярніші рішення на ринку.
- 2Adobe (Acrobat.com)
Один з порівняно молодих гравців ринку хмарних сховищ онлайн і редакторів документів – компанія Adobe зовсім недавно анонсувала повноцінне рішення для створення PDF-файлів та спільної роботи з ними. Раніше (роки 2 назад) такий інструмент існував, але в обмеженій версії під назвою Buzzword. Зараз він інтегрований в комплексний продукт, що просувається як єдине рішення за передплатою (для роботи потрібно реєстрація Adobe ID). В даний час веб-версія Adobe Acrobat нагадує свій десктопний варіант, в ній є інструменти для редагування та форматування (раніше можна було тільки налаштовувати шрифти). Додаток дозволяє експортувати створені документи у формати PDF, DOC, ODT і RTF, а також EPUB. Крім веб-редактора у складі сервісу Acrobat.com надається файлообмінний сервіс Adobe SendNow, в який можна завантажувати файли в будь-якому форматі різного розміру (безкоштовно – до 100 Мб, платно – до 2 Гб), після чого організовувати до них спільний доступ для колег по роботі (через систему запрошень поштою), вести облік розісланих запрошень (через повідомлення про отримання), шукати серед завантажених файлів по назві і опису. Частина можливостей доступна тільки в платній версії.
Третій сервіс, пропонований Adobe – Adobe CreatePDF – онлайн-конвертер файлів. Він складається з трьох компонентів: перетворювача будь-якого текстового документа в PDF, інструменту для об’єднання декількох файлів (текстових, графічних і так далі) в єдиний PDF-документ і віртуального принтера, що дозволяє друкувати прямо в PDF-файл, що розміщується на цьому веб-сервісі.
- 3Google (Google Docs & SpreadSheets)
Сервіси Google Docs & SpreadSheets від Google з’явився на ринку в результаті злиття двох розробок – табличного процесора від Google і текстового редактора Writely від Upstartle в бета-версії 2006 році. Пізніше до сервісу додалися можливість переглядати презентації та файлове сховище, які перейшли в статус релізу в 2009 році. Сервіс інтегрований з поштовим клієнтом Gmail і являє собою універсальний редактор для файлів MS Office / OpenOffice, оснащений експортом в PDF. Інтерфейсом сервіс Google схожий на Open Office.org. Документи можуть редагуватися спільно користувачами, які отримали запрошення (мати обліковий запис в Google для цього необов’язково), в ході процесу рецензування та редагування доступний перегляд змін і чат.
Файловий обмінник працює безкоштовно з квотою 1 Гб, додатковий обсяг можна отримати за гроші. Google Docs & SpreadSheets підтримує “хмарний” друк документів (віддалену відправку файлів в чергу принтера), а також надає базові можливості для організації зберігається в сервісі контенту.
- 4Microsoft (Office 2010 Web Apps, Docs.com, SkyDrive.com)
Продукт MS Office Web Apps - це набір безкоштовних веб-додатків – текстового і табличного процесора, менеджера презентацій і редактора нотаток. Для використання сервісу потрібна обліковий запис Windows Live або рахунок у соцмережі Facebook (якщо робота ведеться на дочірньому сервісі Docs.com). Для зберігання файлів користувачеві видається до 25 Гб безкоштовного дискового простору для необмеженого за часом зберігання створених файлів з можливістю поділу до них спільного доступу, сортування по папках, а також завантаження на локальний комп’ютер. Документи з урахуванням обмеженості функцій інструментів, перенесених у веб-інтерфейси, можна редагувати, а також друкувати з браузера. Крім того, для будь-якого з файлів, що знаходиться на Windows Live SkyDrive, можна запустити відповідний додаток у складі настільної версії офісного пакету.
- 5Zoho Docs (Zoho.com)
Zoho Docs представляє собою пакет з двох десятків веб-бізнес-додатків (офісний пакет, кілька лінійних корпоративних програм – CRM, додаток для ведення проектів тощо), інтерфейс яких наближений до MS Office зразка версій 2000-XP. Користувачеві виділяється безкоштовно 1 Гб дискового простору для зберігання різноманітних документів (можна завантажувати тільки файли підтримуваних форматів). Користувачі можуть редагувати документи, у тому числі з підтримкою версійність (вони будуть зберігатися під номерами, починаючи з 1.0 (1.1, 1.2 і так далі), проте для повноцінної участі в цьому процесі потрібно мати обліковий запис на сервісі (інакше внесення правок буде утруднено) .
Зауважимо, що безшовна інтеграція з Zoho Docs виконана на великих сервісах щодо зберігання документів – Box.net і ADrive.com. Користувачеві досить буде просто зайти в сервіс під своїм обліковим записом і вибрати команду редагування контенту.
- 6Підсумки
Підводимо підсумки: для того, щоб завантажити файл, наприклад, текстовий документ з форматуванням, на файлообмінник з метою подальшого його відправлення деякій кількості користувачів для рецензування та ознайомлення, підходять в тій чи іншій мірі всі чотири хмарні сервіси. Тим не менш, в кожному випадку присутні свої особливості. Так, при роботі з Zoho Docs користувачеві доведеться зіткнутися з украй повільним веб-інтерфейсом, який ускладнює спільне редагування. У рішенні від Microsoft для роботи з файлами доведеться встановити в браузері доповнення Silverlight, непопулярний додаток на ринку (на відміну від Adobe Flash). Сам веб-інтерфейс при цьому не відрізняється високою стабільністю, а перенесені в веб функції редакторів є самими базовими і більш-менш складні редагування доведеться вносити в десктопной версії MS Office. Сервіс від Google вимагає конвертації файлів у власний формат зберігання, який може порушити форматування вихідного документа і видалити з нього метадані. Acrobat.com, в свою чергу, пропонує можливість повної роботи з документами – від створення до конвертації, рецензування та відправки користувача.
Таким чином з представлених на ринку хмарних сервісів для зберігання та редагування документів найбільш зручними і оптимальними за співвідношенням “ціна / якість” для виконання завдання з розміщення документа в Мережі для надання до нього вибіркового доступу одному або декільком особам виглядають сервіси від Adobe і Google. З плюсів першого можна відзначити зручний інтерфейс користувача і розумну цінову політику, а з мінусів – відсутність підтримки кирилиці в редакторі документів. Google же відрізняється де-факто безкоштовністю сервісу і підтримкою безлічі мов, у тому числі і української, але слабким опрацюванням в області сумісності форматів (у таблиці подано деякі характеристи означених вище ресурсів)
(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)