МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до лабораторної роботи № 12
з дисципліни ”Алгоритмізація та програмування”
для студентів спеціальності 122 ”Комп’ютерні науки”
Затверджено
на засіданні кафедри інформаційних систем та мереж
Протокол №__ від _____.2018 р.
Львів-2018
Символьні рядки: Методичні вказівки до лабораторної роботи № 12 / Укл.: В.А. Висоцька. – Львів: Видавництво Національного університету ”Львівська політехніка”, 2018. – 25 с.
Укладачі Висоцька В.А., к.т.н., доцент
Відповідальний за випуск Литвин В.В., д.т.н., професор
Рецензенти Верес О.М., к.т.н., доцент
Берко А.Ю., д.т.н., професор
Ришковець Ю.В., к.т.н., старший викладач
Мета роботи: ознайомитись із особливостями роботи із символьними рядками на мовi Сі.
1. Теоретичні відомості
1.1. Символьний тип
Символами в С/С++ вважаються великі та малі літери, цифри, знаки арифметичних операцій (‘+’, ‘–’, ‘*’, ‘/’, ‘=‘), пробіл, розділові знаки (‘.’, ‘,’, ‘;’, ‘:’, ‘!’, ‘?’, ‘–’) та службові символи, які відповідають клавішам <Enter>, <Esc>, <Tab> тощо.
Типом символьних змінних у С/С++ є тип char. При оголошенні змінних символьного типу в оперативній пам’яті для кожної з них виділяється по одному байту. Тобто для кодування символів використовується один байт (8 бітів), за допомогою якого можна закодувати 28 = 256 різних символів.
Значення символьних констант записують в одиничних лапках.
1.1.1. Коди символів
Для уникнення розходжень при кодуванні символів розроблено єдиний міжнародний стандарт кодів для обміну інформацією – таблиця ASCII-кодів (American Standard Code for Information Interchange). Перші 128 ASCII-кодів (від 0 до 127) спільні для всіх країн, а наступні 128 кодів (від 128 до 255) утворюють розширену частину ASCII-таблиці, в якій залежно від країни розміщається національний алфавіт і символи псевдографіки. В ASCII-таблиці всі символи мають власний унікальний код і є впорядкованими (табл. 12.1.).
(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)