Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи № 2

з дисципліни

«Технології електронної комерції та Інтернет-маркетингу»

для студентів з галузі знань 12 спеціальностей 122 «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» та 124 «Системний аналіз»

Затверджено

на засіданні кафедри інформаційних систем та мереж

Протокол №__ від _____.2017 р.

Львів-2017


Особливості та проблеми моделювання та проектування інформаційних систем електронної комерції: Методичні вказівки до лабораторної роботи № 2 / Укл.: В.А. Висоцька. – Львів: Видавництво Національного університету ”Львівська політехніка”, 2017. – 98 с.

Укладачі

                                      Висоцька В.А., к.т.н., доцент

                           

 

Відповідальний за випуск Литвин В.В., д.т.н., професор

Рецензенти     Верес О.М., к.т.н., доцент

                          Чирун Л.В., к.т.н., доцент

                          Берко А.Ю., д.т.н., професор


Мета роботи. Досліджено та вирішено важливу науково-технічну проблему моделювання та проектування інформаційних систем. Для вирішення цієї проблеми розглянуто широке коло питань, зокрема запропоновано класифікацію моделей інформаційних систем, розроблено формальні моделі інформаційних систем, їх окремих складових, сайтів, методи та алгоритми проектування інформаційних систем. Робота призначена для спеціалістів із проектування, розроблення та впровадження інформаційних систем, фахівців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та студентів відповідних спеціальностей.

  1. Теоретичні відомості

1.1. Схеми моделювання інформаційних систем

Об'єктом моделювання є інформаційна система – множина інформаційних ресурсів та інформаційних продуктів, збережених в середовищі комп’ютерної інформаційної системи і доступних для застосування користувачам цієї системи. Фахівці із проектування й експлуатації складних систем мають справу із підсистемами керування різних рівнів, що мають загальну властивість — прагнення досягти деякої мети (продаж контенту кінцевому користувачу). Цю особливість врахуємо в наступних визначеннях системи. Інформаційна система  — цілеспрямована множина взаємозалежних елементів будь-якої природи, серед яких обов’язкова наявність множини даних визначеного характеру (статті, програмне забезпечення, книги тощо). Зовнішнє середовище  –  множина наявних поза системою елементів будь-якої природи та даних, що впливають на систему або перебувають під її впливом. Найбільші ускладнення й найсерйозніші помилки при моделюванні виникають при переході від сенсового до формального опису об'єктів дослідження, що пояснюється участю в цьому творчому процесі колективів різних спеціальностей: фахівців в області систем, які треба моделювати (замовників), і фахівців в області програмного моделювання (виконавців). Ефективним засобом для знаходження взаєморозуміння між цими групами фахівців є мова математичних схем, що дозволяє порушити питання про адекватність переходу від сенсового опису системи до її математичної схеми, а лише потім вирішувати питання про конкретний метод одержання результатів з використанням комп’ютера: аналітичний або імітаційний, а можливо, і комбінований, тобто аналітико-імітаційний. Щодо конкретного об'єкту моделювання, тобто складної системи, розроблювачеві моделі мають допомогти конкретні математичні схеми, які вже пройшли апробацію для такого класу систем, що показали свою ефективність у прикладних дослідженнях на комп’ютерах і отримали назву типових математичних схем.

1.1.1. Основні підходи до побудови моделей інформаційних систем

Вихідною інформацією при побудові математичних моделей процесів функціонування інформаційних систем служать дані про призначення й умови роботи досліджуваної (проектованої) системи . Ця інформація визначає основну мету моделювання системи  і дозволяє сформулювати вимоги до розроблюваної математичної моделі . Рівень абстрагування залежить від кола тих питань, на які дослідник інформаційної системи хоче одержати відповідь за допомогою моделі, і в якому ступені визначає вибір математичної схеми [1-3]. Введення поняття «математична схема» дозволяє розглядати математику не як метод розрахунку, а як метод мислення, як засіб формулювання понять, що є найважливішим при переході від словесного опису системи до формального подання процесу її функціонування у вигляді деякої математичної моделі (аналітичної або імітаційної). При користуванні математичною схемою дослідника системи , у першу чергу, має цікавити питання про адекватність відображення у вигляді конкретних схем реальних процесів у досліджуваній системі, а не можливість одержання відповіді (результату) на конкретне питання дослідження. Наприклад, подання процесу функціонування інформаційно-обчислювальної системи колективного користування Інтернет-газети у вигляді мережі схем масового обслуговування дає можливість добре описати процеси, що відбуваються в системі, але при складних законах розподілу вхідних потоків і потоків обслуговування не дає можливості одержати результати в явному вигляді [1-3]. Математичну схему визначимо як ланку при переході від сенсового до формального опису процесу функціонування системи із врахуванням впливу зовнішнього середовища, тобто має місце ланцюжок «описова модельматематична схемаматематична [аналітична або (і) імітаційна] модель». Кожна конкретна інформаційна система  характеризується набором властивостей, під якими розуміються величини, що відбивають поведінку модельованого об'єкту (реальної системи), і які враховують умови її функціонування у взаємодії із зовнішнім середовищем (системою) . При побудові математичної моделі інформаційної системи необхідно вирішити питання про її повноту. Повнота моделі регулюється, в основному, вибором меж «система  — середовище ». Має бути вирішене завдання спрощення моделі, що допомагає виділити основні властивості інформаційної системи, відкинувши другорядні. Віднесення властивостей інформаційної системи до основних або другорядних істотно залежить від мети моделювання системи (наприклад, аналіз ймовірносно-тимчасових характеристик процесу функціонування системи, синтез структури системи й т.ін.). 

(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)