МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
А. Ю. Берко, В. А. Висоцька, В. В. Пасічник
СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОНТЕНТ-КОМЕРЦІЇ
УДК 004.738.5
ББК 32.97
Рекомендувала Вчена Рада
Національного університету «Львівська політехніка»
(протокол № 18 від 23 грудня 2008 року )
Рецензенти:
Русин Б.П., доктор технічних наук, професор, ФМІ НАН України;
Цегелик Г.Г., доктор фіз.-мат. наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка;
Камінський Р.М., доктор технічних наук, професор, Буковинський університет;
Матвійчук Я.М., доктор технічних наук, професор, Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка»;
Берко А.Ю., Висоцька В.А., Пасічник В.В.
Системи електронної контент-комерції: Монографія. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 460 с.
ISBN
Досліджено та вирішено важливу науково-технічну проблему моделювання та проектування систем електронної контент-комерції. Для вирішення цієї проблеми розглянуто широке коло питань, зокрема запропоновано класифікацію систем електронної комерції та систем електронної контент-комерції, розроблено формальні моделі систем електронної контент-комерції, їх окремих складових, сайтів, методи та алгоритми проектування систем електронної контент-комерції.
Книга призначена для спеціалістів із проектування, розроблення та впровадження систем електронної контент-комерції, науковців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та студентів відповідних спеціальностей.
Монографія рекомендована для аспірантів, студентів, що навчаються в маґістратурі за спеціальністю 8.080405 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» і вивчають курси «Технології сховищ даних», «Інформаційні технології відкритих систем», «Теорія систем баз даних та знань», «Прикладні інтелектуальні системи», «Проектування інтелектуальних інформаційних систем підтримки прийняття рішень», «Проектування WEB-систем», «Технологія та засоби адміністрування інформаційних ресурсів», «Безпека розподілених інформаційних систем», «Технологія і проектування проблемно-орієнтованих інформаційних систем», «Основи управління великими проектами». Зміст монографії відповідає окремим розділам програм цих курсів.
ББК 32.97
© Берко А.Ю., Висоцька В.А., Пасічник В.В., 2009
© Національний університет «Львівська політехніка», 2009
ISBN
Зміст
Зміст
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
Вступ
Розділ 1. Концептуальні засади електронної комерції
1.1. Загальні поняття електронної комерції
1.2. Електронна комерція як складова частина електронної економіки
1.3. Електронний бізнес та електронна комерція
1.4. Інтернет і бізнес
1.5. Принципи впровадження систем електронної комерції
1.5.1. Передумови впровадження систем електронної комерції
1.5.2. Формування стратегії систем електронної комерції
1.5.3. Структура онлайнових проектів систем електронної комерції
1.5.4. Клієнти систем електронної комерції
1.5.5. Проектування та впровадження систем електронної комерції
1.5.6. Ефекти впровадження систем електронної комерції
1.5.7. Критичні пріоритети створення онлайнових бізнес-проектів
1.6. Особливості систем електронної комерції
1.7. Переваги систем електронної комерції
1.8. Недоліки і проблеми систем електронної комерції
1.9. Державне регулювання електронної комерції
1.10. Висновок до розділу 1
Розділ 2. Класифікація систем електронної комерції
2.1. Типологія систем електронної комерції
2.2. Категорії бізнес-процесів у системах електронної комерції
2.3. Категорії систем електронної комерції
2.4. Класифікація інформаційних продуктів і послуг
2.5. Системи надання інформаційних послуг
2.6. Системи надання інформаційно-консалтингових послуг
2.7. Системи надання консалтингових послуг
2.8. Фінансові Інтернет-послуги
2.9. Принципи побудови і роботи системи електронної комерції типу «бізнес-бізнес»
2.9.1. Корпоративні системи типу «бізнес-бізнес»
2.9.2. Товарні й інформаційні потоки підприємств
2.9.3. Корпоративний комерційний сайт
2.9.4. Види торгівлі через Інтернет
2.9.5. Електронні торгівельні майданчики
2.9.6. Торгівельні майданчики типу «бізнес-бізнес»
2.9.7. Спеціалізація торгівельних майданчиків типу «бізнес-бізнес»
2.9.8. Торгівельні моделі вузлів міжфірмової електронної комерції
2.9.9. Функціональні можливості торгівельних майданчиків
2.10. Системи електронної комерції типу «бізнес-споживач»
2.11. Основні типи систем електронної комерції
2.11.1. Банківські Інтернет-послуги
2.11.2. Інтернет-трейдинг
2.11.3. Інтернет-страхування
2.11.4. Інтернет-магазин
2.11.5. Інтернет-аукціон
2.12. Інструменти реалізації та сфери поширення систем електронної комерції
2.12.1. Бізнес-застосування
2.12.2. Електронні магазини
2.12.3. Технології електронного обміну даними
2.12.4. Платіжні системи
2.13. Порівняння систем електронної комерції
2.14. Висновок до розділу 2
Розділ 3. Контент як об’єкт електронної комерції
3.1. Схеми моделювання систем електронної контент-комерції
3.1.1. Основні підходи до побудови моделей систем електронної контент-комерції
3.1.2. Неперервно-детерміновані моделі (D-схеми)
3.1.3. Дискретно-детерміновані моделі (F-схеми)
3.1.4. Дискретно-стохастичні моделі (P-схеми)
3.1.5. Неперервно-стохастичні моделі (Q-схеми)
3.1.6. Мережні моделі (N-схеми)
3.1.7. Комбіновані моделі (A-схеми)
3.2. Моделювання та проектування систем електронної контент-комерції
3.2.1. Системний підхід у моделюванні систем електронної контент-комерції
3.2.2. Характеристика проблеми моделювання систем електронної контент-комерції
3.2.3. Класифікація моделей систем електронної контент-комерції
3.2.4. Ефективність моделювання систем електронної контент-комерції
3.3. Формалізація й алгоритмізація процесів функціонування систем електронної контент-комерції
3.3.1. Методика розроблення моделей систем електронної контент-комерції
3.3.2. Побудова концептуальних моделей систем електронної контент-комерції
3.3.3. Інтерпретація результатів моделювання систем електронної контент-комерції
3.4. Технологічні аспекти функціонування системи електронної контент-комерції
3.4.1. Процеси в системах електронної контент-комерції
3.4.2. Модель структури системи
3.5. Застосування мереж Петрі для моделювання систем електронної комерції
3.6. Висновок до розділу 3
Розділ 4. Комерційний контент і контент-комерція
4.1. Ринок інформаційних послуг у сфері електронної комерції
4.1.1. Інтернет-ринок інформаційних послуг
4.1.2. Сучасні тенденції розвитку сфери інформаційних Інтернет-послуг
4.1.3. Причини впровадження систем електронної контент-комерції
4.1.4. Стандарт CMIS – принципи доступу до контенту підприємства
4.2. Сутність і зміст електронної торгівлі контентом
4.3. Особливості електронної торгівлі контентом
4.4. Новини як контент систем електронного бізнесу
4.5. Проектування інформаційного середовища контент-комерції
4.6. Технологія функціонування електронної контент-системи Інтернет-видавництва
4.6.1. Переваги функціонування систем електронного видавництва
4.6.2. Комунікаційна модель електронного видавництва
4.6.3. Переваги мультимедійності в електронній контент-комерції
4.6.4. Використання баз даних, сховищ даних та баз знань
4.6.5. Автоматизація процесів функціонування систем електронної комерції
4.7. Висновок до розділу 4
Розділ 5. Потоки даних у системах електронної контент-комерції
5.1. Моделі інформаційних потоків
5.1.1. Лінійна модель інформаційних потоків
5.1.2. Експонентна модель інформаційних потоків
5.1.3. Логістична модель інформаційних потоків
5.1.4. Підхід до аналізу потоків новин як дискретних сигналів
5.2. Навігаційні графи систем електронної контент-комерції
5.2.1. Етапи проектування навігаційного графу
5.2.2. Мова опису графу для Web-сторінок
5.3. Розподіл функцій в системах електронної контент-комерції
5.3.1. Методи аналізу функціонування системи
5.3.2. Модель розподілу функцій
5.4. Моделювання електронних інформаційних потоків
5.4.1. Фрактальні властивості інформаційного простору
5.4.2. Фрактальні властивості тематичних інформаційних потоків
5.4.3. Стабільність джерел інформації
5.5. Проблема дублювання інформації
5.6. Концепція анотованого пошуку
5.7. Виявлення нових подій в інформаційних Інтернет-потоках
5.7.1. Підхід Солтона до виявлення нових подій
5.7.2. Підхід Папки
5.7.3. Багатопараметричний підхід у рамках системи InfoStream
5.7.4. Проблема виявлення тональності повідомлень
5.8. Висновок до розділу 5
Розділ 6. Проектування систем електронної контент-комерції
6.1. Архітектура системи електронної контент-комерції
6.1.1. Принципи та форми електронної торгівлі контентом
6.1.2. Компоненти системи електронної контент-комерції
6.1.3. Організація взаємодії компонентів Інтернет-систем контент-комерції
6.1.4. Принцип функціонування Інтернет-систем контент-комерції
6.2. Віртуальні підприємства електронної контент-комерції
6.2.1. Класи віртуальних підприємств
6.2.2. Життєвий цикл віртуальних підприємств
6.2.3. Функціональні можливості віртуальних підприємств
6.3. Засоби реалізації систем електронної контент-комерції
6.3.1. Технологічні засоби для побудови віртуальних підприємств
6.3.2. Етапи створення віртуального підприємства
6.4. Інфраструктура проксі-серверів систем електронної контент-комерції
6.5. Технології побудови захищеної системи електронної контент-комерції
6.5.1. Класифікація засобів проектування систем електронної контент-комерції
6.5.2. Вимоги до системи електронної контент-комерції
6.5.3. Функції системи електронної контент-комерції
6.5.4. Алгоритми роботи системи електронної контент-комерції
6.5.5. Структура систем електронної контент-комерції
6.5.6. Механізм розповсюдження сертифікатів відкритих ключів
6.5.7. Технології побудови системи електронної контент-комерції
6.5.8. Робота із сертифікатами відкритих ключів
6.5.9. Підсистема захисту
6.6. Інтерфейси системи електронної контент-комерції
6.6.1. Користувацький інтерфейс систем електронної контент-комерції
6.6.2. Інтерфейс обміну з іншими системами електронної комерції
6.7. Інтерфейс вхідних даних систем електронної контент-комерції
6.8. Інформаційні процеси в системі електронної контент-комерції
6.9. Інтеграція інформаційних потоків електронної контент-комерції
6.9.1. Служби синдикації новин як засоби електронної контент-комерції
6.9.2. Пошукові сайти як засоби електронної контент-комерції
6.9.3. Програми для роботи з RSS-даними
6.10. Висновок до розділу 6
Розділ 7. Реалізація систем електронної контент-комерції
7.1. Керування взаєминами із клієнтами систем електронної контент-комерції
7.2. CMIS: керування контентом як сервіс
7.2.1. Інтеграція систем керування контентом
7.2.2. Інтеграція із системами ERP/CRM
7.2.3. Інтеграція з інструментарієм колективної роботи
7.2.4. Інтеграція інфраструктури
7.2.5. Інтеграція порталів
7.2.6. Інтеграція із засобами підтримки відповідності нормативним актам
7.2.7. Стандарт CMIS
7.2.8. Зміст стандарту CMIS
7.2.9. CMIS та інші ініціативи в області стандартизації взаємодії з розрізненими репозиторіями
7.3. Базові засоби електронної контент-комерції
7.3.1. Семантичний Інтернет
7.3.2. Метадані та онтології
7.3.3. Пошукові системи
7.3.4. «Прихований» Інтернет
7.3.5. Text Mining
7.3.6. Інтернет-сервіси
7.3.7. Синдикація інформації
7.4. Електронні розрахунки контент-комерції
7.4.1. Розрахункові засоби
7.4.2. Електронна готівка, комерція та пластикові картки
7.5. Інформація за вимогами в системах електронної контент-комерції
7.5.1. Подання інформації як сервісу
7.5.2. Новий підхід до керування інформацією
7.5.3. Комплексні рішення для керування інформацією
7.6. Ризики в системах електронної контент-комерції
7.6.1. Аналіз оцінювання ступеня ризиків у системах електронної контент-комерції
7.6.2. Методи та засоби оцінювання ризиків безпеки контенту
7.6.3. Моделювання системи захисту інформації в електронній контент-комерції на основі оцінювання ризиків інформаційної безпеки
7.6.4. Аналіз якісних та кількісних характеристик при оцінюванні ризиків інформаційної безпеки в системах електронної контент-комерції
7.7. Висновок до розділу 7
Висновки
Глосарій
Список використаних джерел
Додаток
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
ATL – Active Template Library, бібліотека шаблонів для побудови COM об’єктів.
B2A – Busines-to-Administrarion, клас систем електронного бізнесу “бізнес-адміністрація”.
B2B – Business-to-Business, клас систем електронного бізнесу “бізнес-бізнес”.
B2C – Business-to-Customer, клас систем електронного бізнесу “бізнес-споживач”.
B2G– Business-to-Government, клас систем електронного бізнесу “бізнес-держава”.
C2A – Consumer-to-Administration, клас систем електронного бізнесу “споживач-адміністрація”.
C2G– Customer-to-Government, клас систем електронного бізнесу “споживач-держава”.
C2C– Customer-to-Customer, клас систем електронного бізнесу “споживач-споживач”.
CGI – Common Gateway Interface, протокол передавання даних від броузера до web- сервера в системі WWW.
COM – Common Object Model, незалежна від платформи розподілена система зі створення модулів програмного забезпечення, які можуть взаємодіяти.
E-business – електронний бізнес.
E-commerce – електронна комерція (electronic commerce).
GPRS – General Packet Radio Service, pагальний сервіс пакетної радіопередачі, стандарт, який використовує не зайняту голосовим зв'язком смугу частот для передачі інформації. Використовується в мобільних пристроях для передачі MMS, WAP-серфінгу та повноцінного з'єднання з Інтернетом. Розрізняють так звані класи GPRS — рівень підтримки стандарту конкретним приладом. Існують класи від першого до дванадцятого — чим вищий клас, тим більшу швидкість передачі даних може забезпечити телефон.
HTTP – Hyper Text Transfer Protocol, протокол передавання даних системи WWW.
IE – Internet Explorer, броузер.
IIS – Internet Information Server, програма web-сервер.
URL – Uniform Resource Locator, уніфіко́ваний лока́тор ресурсів, стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, чи зображення) в Інтернеті. Придуманий Бернерс-Лі для використання у WWW, сучасні форми описуються в RFC 3986. Включає в себе назву протоколу доступу (HTTP, FTP, telnet, gopher та ін.) і, власне, шлях до ресурсу, формат якого залежить від схеми доступу.
WWW– World Wide Web, Веб, тенета або всесвітня павутина, найпопулярніша служба в Інтернетi.
Архітектура інформаційних систем – Information Systems Architecture. Офіційне визначення правил бізнесу, структур систем, технічних обмежень і суті виробленої продукції для інформаційних бізнес-систем. Архітектура інформаційних систем складається із чотирьох рівнів: архітектура бізнесу, архітектура систем, технічна архітектура й виробнича архітектура.
ЕК – електронна комерція.
ЕЦП – електронний цифровий підпис.
ЗМІ – засоби масової інформації.
ІПП – інформаційні продукти і послуги.
ІТ – інформаційні технології.
ІС – інформаційна система.
КС – комп’ютерна система.
НСМЕП – національна система масових електронних платежів.
ОС – операційна система.
ПЗ – програмне забезпечення.
ПК – персональний комп’ютер.
СД – сховище даних.
СЕК – система електронної комерції.
СЕКК – система електронної контент-комерції.
СЕП – система електронних платежів.
ЦСК – центр сертифікації ключів.
WWW – World Wide Web – світове павутиння, система публікації web-сайтів у мережі Інтернет.
Бізнес-архітектура – Business Architecture. Один із чотирьох рівнів архітектури ІС. Описує функції бізнесу й використовувану ним інформацію.
Бізнес-дані – Business Data. Інформація про людей, місця, речі, діловому регламенті й подіях, використовуваних для керування бізнесом. Це не метадані - метадані визначають і описують бізнес-дані.
Бізнес-драйвери – Business Drivers. Люди, інформація й завдання, що забезпечують досягнення цілей бізнесу.
Бізнес-застосування – Business application. Система на основі комп’ютера, яка опрацьовує ділову інформацію для підтримки конкретної ділової функції, такої як закупівля, керування бухгалтерським обліком або матеріально-технічним забезпеченням і т. ін. Дані бізнес-застосувань ґенеруються такими застосуваннями і передаються в програму-транслятор для перетворення у формат ANSI X12 і навпаки.
Бізнес-каталог сховища – Warehouse Business Directory. Допомагає забезпечити доступ професіоналів бізнесу до СД шляхом броузингу каталогу його вмісту.
Бізнес-модель – Business Model. Подання даного бізнесу в будь-який момент часу. Подання може бути сформоване на основі процесу, даних, події або ресурсної перспективи й може являти собою минулий, нинішній або майбутній стан даного бізнесу.
Бізнес-процес – Business process. “Структурна сукупність операцій, що піддається вимірюванню зі створення продукції або послуги для конкретного клієнта або ринку” (Davenport, Harvard Business Review, 1993). Бізнес-процес розробляється для клієнтів і, як правило, виходить за межі організації.
Бізнес-транзакція – Business Transaction. Елемент процесу, що виконується системою захвату даних для створення, зміни або видалення бізнес-даних. Кожна транзакція являє собою окремо оцінюваний факт, що описує окрему подію бізнесу.
Бізнес-функції – Business function. Цілі бізнес-процесу. Наприклад, якщо бізнес-функція – керування фінансами, то ведення рахунків дебіторів – бізнес-процес у межах цієї функції.
Броузер, переглядач – Browser. Програма, що дозволяє користувачеві читати гіпертекстові документи.
Віртуальна економіка. Економіка, заснована на інтерактивному бізнесі та на головному законі людини – економії часу.
Глобальні бізнес-моделі – Global Business Models. Тип СД, що забезпечує доступ до інформації, що розподілена по різних системах підприємства й перебуває під контролем різних підрозділів або відділів з різними базами даних і моделями даних. Такий тип СД важкий для побудови через необхідність об'єднання зусиль користувачів різних підрозділів для розроблення загальної моделі даних для сховища.
Електронний бізнес. Підвищення ефективності бізнесу, засноване на використанні інформаційних технологій, щоб забезпечити взаємодію ділових партнерів і створити інтеґрований ланцюжок доданої вартості. Поняття "електронний бізнес" ширше за поняття "електронна комерція", яке стосується тільки комерційної діяльності, оскільки охоплює всю систему взаємин між партнерами і замовниками.
Електронна комерція. Придбання/продаж товару/послуги/інформації за допомогою електронних носіїв або через мережу, подібну до Інтернет. Це маркетинґ, подання пропозицій, продаж, здавання в оренду, надання ліцензій, постачання товарів, послуг або інформації з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету. Це поняття ширше, ніж "комерція в Інтернеті", оскільки в нього входять усі види електронної комерційної діяльності, та може включати в себе замовлення, оплату та доставку товарів/послуг/інформації [1].
Інтеґрація – Integration. Процес одержання і введення даних у систему керування бізнесом та виведення із неї і переміщення цих даних між комп’ютерними системами без втручання людини.
Інтеґрована фінансова система – Integrated Financial System. Прикладне програмне забезпечення, яке суміщує в собі фінансові, розрахункові і загальні бухгалтерські функції.
Інтерактивний бізнес. Бізнес, побудований на спільних діях бізнес-процесу в особі бізнесмена і комп’ютера або іншого засобу зв’язку обміну інформацією.
Інтернет-комерція, торгівля в Інтернеті. Комерційна діяльність в Інтернеті, коли процес купівлі/продажу товарів або послуг (весь цикл комерційної/фінансової транзакції або її частина) здійснюється електронним чином із застосуванням Інтернет-технологій.
Інтернет-ринок. Використання Інтернет-технологій для взаємодії між суб’єктами бізнес-процесу чи суб’єктами підприємницької діяльності з метою підвищення ефективності роботи з клієнтами, постачальниками та бізнес-партнерами, включаючи продаж, маркетинґ, фінансовий аналіз, платежі, пошук співробітників, підтримку користувачів і підтримку партнерських відносин.
Контент – множина інформаційних ресурсів та інформаційних продуктів, збережених в середовищі комп’ютерної інформаційної системи і доступних для застосування користувачам цієї системи. Різновид контенту – інформаційний товар, інформаційний вміст Web-сайту, Інтернет-видавництва, маркетинґових досліджень, консалтинґових послуг, який є об’єктом бізнес-процесів систем електронної контент-комерції.
Маркетинг – Мarketing. Система керування виробничою і збутовою діяльністю підприємств та фірм, основана на комплексному аналізі ринку; включає вивчення і прогнозування попиту, цін, рекламу, координацію внутрішньофірмового планування й фінансування тощо.
(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)