Вступ
Інформація – це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Контент – множина інформаційних ресурсів та інформаційних продуктів, збережених в середовищі комп’ютерної інформаційної системи і доступних для застосування користувачам цієї системи. Різновид контенту – інформаційний товар, інформаційний вміст Web-сайту, Інтернет-видавництва, маркетинґових досліджень, консалтинґових послуг, який є об’єктом бізнес-процесів систем електронної контент-комерції. Розвиток інформаційних технологій привів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі Інтернет та зростання електронної комерції в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки є найдинамічнішим і найприбутковішим. Електронна контент-комерція – придбання/продаж контенту і надання відповідних до- та післяпродажних послуг за допомогою електронних носіїв або через мережу, подібну до Інтернет. Це маркетинґ, подання пропозицій, продаж, здавання в оренду з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету.
У роботі авторами описаний процес функціонування систем електронної комерції, що є фундаментом електронного бізнесу. Для цього проаналізовано як теоретичні основи електронної комерції, що вперше були розроблені американськими вченими у 1995-1997 рр., так і практичний аспект, беручи за основу статистичні дані ряду досліджувальних центрів, що займаються проблемами електронної комерції.
Для практичного аналізу електронної комерції авторами проаналізовані етапи розвитку систем електронної комерції, охарактеризовано процес інвестування в електронну комерцію та розглянуті певні аспекти державного регулювання електронної комерції. Досліджуючи системи електронної комерції перш за все треба звертати увагу на ті реґіони впровадження аналогічних систем, що досягли певного рівня інформаційного розвитку, адже платформою для розвитку електронної комерції є достатній рівень інформатизації суспільства та розвинена телекомунікаційна інфраструктура. Найцікавішими для нашого дослідження і такими, що повною мірою відповідають умовам розвитку електронної комерції, є США, Західна Європа та Японія. Спираючись на теоретичні основи та практичний аналіз систем електронної комерції, автори визначили перспективи розвитку систем електронної комерції. Найбільш прогресивною складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (e-com) контентом. Перспективи розвитку електронної контент-комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найсуттєвіші.
- Лібералізація економічної діяльності і ґлобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій, інформації як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.
- Мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп’ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсальний характер цій мережі, суттєво розширює всі сфери бізнесу, у тому числі і комерційного. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.
- Доступність і ефективність електронної торгівлі контентом. Електронна торгівля контентом доступна для широкого кола суб’єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.
Об'єктомдослідження є системи електронної комерції та системи електронної контент-комерції, як складові та фундамент електронної економіки. Спираючись на методологію вивчення електронної економіки та її складових частин, охарактеризуємо стан електронної комерції як динамічного процесу, адже темпи розвитку електронної комерції настільки швидкі, що будь-які статичні характеристики швидко втрачають свою актуальність за короткий проміжок часу. Предметом цього дослідження є динамічні механізми, стратегії, інструменти, моделі систем електронної контент-комерції та моделі поведінки суб'єктів електронної комерції.
Прийняття рішень у народному господарстві, економіці, політиці, науково-технічній та соціальній сферах базується на процесах збирання, аналізу і синтезу інформації, тобто завжди існує необхідність в інформаційній підтримці. Задоволення інформаційних потреб у наш час є обов'язковою передумовою здійснення інноваційних перетворень. Разом з тим складність одержання інформації впливає на оперативність та якість прийняття рішень. Тому задачу узагальнення та інтеґрації сучасних інформаційних потоків в системах електронної контент-комерції автори вважають найбільш актуальною в умовах стрімкого розвитку економічних, політичних і суспільних процесів. Сучасним інформаційним потокам властиві багатоваріантність і багатофакторність. Серед вирішальних факторів визначимо час, зменшення впливу якого (затримки в прийнятті рішень) дозволяє, зокрема, заощаджувати виробничі ресурси за рахунок прийняття обґрунтованих рішень, одержувати економічний ефект. Разом із ростом обсягів інформації зростає і кількість інформаційних джерел. Одним із класів таких джерел виступає інформаційна складова Інтернет. У рамках цієї роботи інформаційні потоки в Інтернет розглядаються авторами як полігон, інформаційний корпус, динаміка й обсяги якого, наприклад, обумовили на цей час появу проблеми орієнтації в Інтернет-потоці новин. Тому як база для розв’язання актуальної задачі інтеграції сучасних інформаційних потоків авторами обрана саме складова новин Інтернет, динаміка й обсяги якої на сьогодні досягають великих значень. Саме бурхливий розвиток Інтернет останнім часом породив ряд специфічних проблем, пов'язаних, у першу чергу, зі швидким ростом обсягів даних, які підлягають збереженню й опрацюванню. На початку існування World Wide Web на невеликій кількості Web-сайтів публікувалася інформація окремих авторів для відносно великої кількості відвідувачів. Сьогодні ситуація різко змінилася. Самі відвідувачі Web-сайтів активно беруть участь у створенні контенту, що привело до різкого росту обсягу і динаміки інформаційного простору.
Особливості електронного інформаційного Інтернет-ринку полягають у наступному: відкритість – доступ як для компаній будь-яких розмірів, так і для споживачів; ґлобальність, тобто доступ до нього можливий з будь-якої точки земної кулі; відвертість ринку – характеризується досить низьким бар’єром для входження у нього фірм.
Сучасний етап розвитку Інтернет-економіки обумовив зростання потреб в інформації, оскільки остання все більше відіграє роль виробничого фактору та стратегічного ресурсу, і розвиток нових форм інформаційного обслуговування. Документована інформація, яка підготована відповідно до потреб користувачів Інтернет-послуг і призначена (або застосовується) для їх задоволення, є інформаційним продуктом. Дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами – інформаційна послуга. Ринок інформаційних послуг являє собою сукупність економічних, правових, організаційних і програмних відносин із продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП), які складаються між їхніми постачальниками і споживачами.
Інтернет-ринок інформаційних послуг характеризується, з одного боку, попитом громадськості, господарських підприємств і державних установ, а з іншого боку, пропозицією послуг державних установ, підприємств із змішаним капіталом та приватних. Діяльність приватних інформаційних фірм регулюється попитом і ефективністю пропозиції. Розвиток і надання інформаційних послуг, включаючи дослідження, розроблення і консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції і попиту, керованих інформаційним Інтернет-ринком. Інформаційні служби державних установ намагаються орієнтуватися на наявний попит, який не складає інтересу для приватних інформаційних підприємств і тому не веде до пропозиції ними ІПП. На думку американських аналітиків [1], які досліджували державний і змішаний сектори, перший не є конкурентоспроможним через централізоване керування, відсутність розвинутої системи зв’язку зі споживачами й іншими учасниками Інтернет-бізнесу.
Змішаний сектор надає користувачам широкий спектр ІПП і гнучко реагує на зміни попиту. Основні споживачі інформації відрізняються завданнями, які вирішуються з використанням інформаційних послуг. Підприємства вдаються до цих послуг головним чином з метою оптимізації керівничої діяльності, розроблення торгівельно-економічної стратегії і довгострокових програм розвитку виробництва.
Об’єктивне зростання інформаційних потреб пов’язане із загальним підвищенням складності керування і з необхідністю обґрунтовано арґументувати запропоновані заходи, користуючись інформацією прогнозного характеру. Споживачами більшості видів інформаційних послуг є як безпосередні споживачі, так і спеціалізовані інформаційні органи, для яких ці послуги виступають предметом праці і напівфабрикатом при підготовці власних інформаційних послуг у середовищі Інтернет-ринку.
Об’єктом дослідження є системи електронної контент-комерції як цілісної соціально-економічної Інтернет-системи та складові її організаційної структури. Предметом організації Інтернет-торгівлі контентом є відносини і зв’язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів Інтернет-системи, а також процеси і дії організаційної спрямованості.
Інтернет надає можливість скорочення каналів поширення товарів/послуг/інформації та ліквідації проміжних ланок, таких як дистриб’ютор і оптовий продавець, на зміну яким приходить прямий зв’язок виробник – покупець. Причиною такого скорочення є спроможність фірм та розроблених систем електронної контент-комерції взяти на себе функції, що традиційно виконуються фахівцями проміжних ланок, оскільки Інтернет володіє більш ефективною можливістю взаємодії зі споживачами й одночасно дозволяє відстежувати інформацію про споживачів. З технічного боку це зумовлено розвитком технологій побудови і ведення баз даних та автоматичним опрацюванням запитів, які надходять. Особливості Інтернет як засобу роздрібної торгівлі контентом: споживач взаємодіє з Інтернет і здійснює запити про купівлю безпосередньо через середовище Інтернет; споживач контролює інформацію про продукцію/послуги та одержує її в будь-який час доби; організація роздрібної контент-торгівлі в Інтернет вимагає менших вкладень порівняно з організацією торгівлі традиційними способами (видавництво, книгарні, бібліотеки, ринок консалтинґових послуг тощо); порівняно з торгівлею через телебачення або за каталогами споживачі мають можливість запитувати додаткову інформацію, достатню для здійснення купівлі, в тому числі в інтерактивному режимі.
Актуальність впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції зумовлена наступними чинниками: ґлобалізація бізнесу призводить до зростання потреб в інформації та швидкого отримання доступу до цієї інформації для успішного ведення бізнесу; нерівномірність функціонування бізнес-процесів відповідно до реґіонів (країн, областей тощо) призводить до зростання потреб щодо регулярності та періодичності отримання необхідної інформації для успішного ведення бізнесу; економія часу в отриманні необхідного контенту; персоналізація у наданні послуг в електронній контент-комерції; інтеґрованість систем електронної контент-комерції.
Переваги впровадження систем електронної контент-комерції:
- збільшується оперативність одержання інформації, особливо при міжнародних операціях;
- скорочується цикл виробництва/продажу (немає необхідності щоразу вводити отримані документи, знижується імовірність виникнення помилок введення);
- знижуються витрати, пов'язані з обміном інформацією за рахунок використання дешевших засобів комунікацій;
- використання Інтернет-технологій електронної контент-комерції дозволяє компанії стати більш відкритою щодо клієнтів;
- легке і швидке інформувавання партнерів/клієнтів про продукти і послуги;
- дозволяє створювати альтернативні канали продажів, наприклад, через електронні газети на корпоративному сайті.
У теоретичному аспекті автори в цій монографії виконують такі завдання:
- пояснюють терміни, поняття, категорії, розкривають сутність, зміст організації Інтернет-комерції контентом, її науково-теоретичні засади, досліджують нові теоретичні та практичні напрями, методологічні підходи;
- аналізують закономірності, тенденції, явища, характерні для організації Інтернет-комерції конвентом, як вітчизняної, так і зарубіжної;
- досліджують організаційні Інтернет-системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;
- науково обґрунтовують принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;
- визначають зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торгівельної Інтернет-діяльності і реалізації функцій електронної комерції;
- пропонують моделі та методи проектування інформаційних систем електронної контент-комерції.
Методична функція цієї монографії полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, структур, моделей. Основні завдання в межах цієї функції такі:
- організаційне проектування і побудова організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;
- організаційний аналіз, оцінювання організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;
- оцінювання і вимірювання різних параметрів проектування, ефективності організаційної діяльності Інтернет-систем електронної контент-комерції.
У межах практичної функції відокремимо такі завдання:
- формування раціональної організаційної структури Інтернет-системи електронної контент-комерції, впорядкування складових елементів систем, впровадження ефективних організаційних відносин і зв’язків;
- організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, оптимізація їх структури;
- налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування електронної контент-комерції, утримання торгівельних об’єктів у межах доданих значень основних параметрів;
- організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку електронної контент-комерції;
- зосередження організаційного потенціалу на здійсненні реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.
Основне завдання монографічного дослідження – це проектування та архітектура систем електронної контент-комерції згідно з потребами Інтернет-ринку та програмно-технологічними можливостями для професійної діяльності у сфері електронної комерції.
На сьогодні інформація є таким самим важливим фактором виробництва, як земля, праця і капітал. На сучасному етапі для інформаційного забезпечення, включаючи сферу міжнародного і зовнішньоекономічного прогнозування, характерні певні особливості.
- Значне збільшення попиту на інформацію на початку ХХІ століття в умовах уповільнення темпів економічного розвитку, погіршення становища на світових товарних ринках і загострення конкурентної боротьби. Багато фірм почали відчувати нестачу інформації для керування діяльністю своїх віртуальних підприємств, і насамперед для визначення ринкової стратегії, розроблення довгострокових програм і вибору перспективних напрямів виробництва і збуту. Підвищення попиту на інформацію викликане також загальним ускладненням структури керування Інтернет-компаніями, необхідністю прийняття ними арґументованих рішень на основі прогнозованої інформації.
- Впровадження принципово нової технології на базі швидкого розвитку електронно-обчислювальної техніки, що дозволило в розвинутих країнах створити ефективні національні та міжнародні інформаційні мережі.
- Швидке розширення програмного забезпечення, що складає базу нової технології в інформаційних системах електронної комерції, навіть на фоні загальних порівняно високих темпів приросту основних складових інформатики, що випереджають основні показники економічного розвитку.
З появою нового, складнішого та ефективнішого програмно-апаратного забезпечення вартість технічних засобів і програмування в абсолютному значенні загалом зростає, причому витрати фірм на розроблення і впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції значно перевищують витрати на придбання електронно-обчислювальної техніки. Важливим аспектом функціонування Інтернет-ринку інформаційних послуг є діяльність компаній – власників сховищ даних і посередників. Власниками інформації є видавничі і дослідні організації, що володіють могутньою фінансовою і технічною базою, мають філії і велику мережу клієнтів. Власники інформації одержують від своїх філій, клієнтів і з інших джерел дані, які опрацьовують, зберігають і на комерційній основі передають посередникам. У зв’язку зі зростанням обсягу інформації, що опрацьовується, найскладнішим питанням для власників є вибір техніки і методів опрацювання, збереження масивів даних і їхнього пошуку, для вирішення якого створюється спеціальне ПЗ. Сучасний етап розвитку людства відрізняється тим, що на зміну століття енергетики приходить століття інформатики. Відбувається інтенсивне впровадження нових інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності. Існує реальна проблема переходу в інформаційне суспільство, для якого пріоритетним стає розвиток освіти. Змінюється й структура знань у суспільстві. Все більшого значення для практичного життя набувають фундаментальні знання, що сприяють творчому розвитку особистості. Важлива й конструктивність знань, що набуваються, уміння їх структурувати відповідно до поставленої мети. На базі знань формуються нові інформаційні ресурси суспільства. Формування й одержання нових знань має базуватися на строгій методології системного підходу, у рамках якого особливе місце займає модельний підхід. Можливості модельного підходу вкрай різноманітні як за використовуваними формальними моделями, так і за способами реалізації методів моделювання. Фізичне моделювання дозволяє одержати достовірні результати для досить простих систем. Складні за внутрішніми зв'язками і великі за кількістю елементів системи економічно важко піддаються прямим способам моделювання й найчастіше для побудови й вивчення переходять до імітаційних методів. Поява новітніх ІТ збільшує не тільки можливості моделювальних систем, але й дозволяє застосовувати велику кількість різноманітних моделей і способів їхньої реалізації. Удосконалення обчислювальної й телекомунікаційної техніки привело до подальшого розвитку методів моделювання, без яких неможливе вивчення процесів і явищ, а також побудова великих і складних систем. Монографія «Системи електронної контент-комерції» стає базовою в структурі підготовки студентів, що навчаються в маґістратурі, і фахівців із проектування, розроблення та впровадження систем електронної контент-комерції, науковців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та бакалаврів відповідних спеціальностей.
В українському Інтернет-секторі минає повальне захоплення створювати сайти і представницькі сторінки про себе. Затверджується розуміння, що Інтернет — це ще одне середовище для ведення бізнесу, що має свою специфіку, і досить багатопланове, але залежить від загальних бізнес-законів. В Інтернет шукають партнерів або клієнтів, знаходять рішення підтримки власного бізнесу, автоматизують операції з партнерами і дилерами, створюють і розвивають роздрібні Інтернет-магазини. Приклади комерційної вигоди від е-комерції наступні [4-6]: зменшення витрат на рекламу; зниження витрат на доставку переважно для товарів, які можуть бути отримані електронним способом; скорочення витрат на дизайн та стратегічне планування; великі можливості для маркетинґового дослідження ніш на ринку; однаковий доступ до ринку (як для корпорацій, так і для фірм); доступ до нових ринків збуту; залучення замовників у розроблення і впровадження нових продуктів/послуг. Переваги Інтернет-маркетинґу перед традиційним маркетинґом: нижча вартість рекламної кампанії в порівнянні з традиційними ЗМІ; більша аудиторія, ніж у ЗМІ; можливість спрямування потоку реклами тільки на цільову аудиторію; можливість оцінкювання ефективності реклами; можливість оперативної зміни основних акцентів рекламної кампанії. Інтернет-маркетинґ – не конкурент традиційному маркетинґу, а лише його продовження/початок, який має ряд переваг.
(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)