Вступ
Інформація – це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Контент – множина інформаційних ресурсів та інформаційних продуктів, збережених в середовищі комп’ютерної інформаційної системи і доступних для застосування користувачам цієї системи. Різновид контенту – інформаційний товар, інформаційний вміст Web-сайту, Internet-видавництва, маркетинґових досліджень, консалтинґових послуг, який є об’єктом бізнес-
процесів систем електронної контент-комерції. Розвиток інформаційних технологій привів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі Internet та зростання електронної комерції вкотре довели, що інформаційний сектор економіки є найдинамічнішим і найприбутковішим. Електронна контент-комерція – придбання/продаж контенту і надання відповідних до- та післяпродажних послуг за допомогою електронних носіїв або через мережу, подібну до Internet. Це маркетинґ, подання пропозицій,
продаж, здавання в оренду з використанням комп’ютерних мереж або Internet.
Описано процес функціонування систем електронної комерції, що є фундаментом електронного бізнесу. Для цього проаналізовано як теоретичні основи електронної комерції, вперше розроблені американськими вченими у 1995–1997 рр., так і практичний аспект, беручи за основу статистичні дані досліджувальних центрів, що займаються проблемами електронної комерції.
Для практичного аналізу електронної комерції автори проаналізували етапи розвитку систем електронної комерції, охарактеризували процес інвестування в електронну комерцію та розглянули певні аспекти державного регулювання електронної комерції. Досліджуючи системи електронної комерції, насамперед треба звертати увагу на ті реґіони впровадження аналогічних
систем, що досягли певного рівня інформаційного розвитку, адже платформою для розвитку електронної комерції є достатній рівень інформатизації суспільства та розвинена телекомунікаційна інфраструктура. Найцікавішими для нашого дослідження є регіони, що повною мірою відповідають умовам розвитку електронної комерції, – США, Західна Європа та Японія. Спираючись на теоретичні основи та результати практичного аналізу систем електронної комерції, автори визначили перспективи розвитку систем електронної комерції.
Найпрогресивнішою складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (e-com) контентом. Перспективи розвитку електронної контент-комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найважливіші.
• Лібералізація економічної діяльності і ґлобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій, інформації як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.
• Мультифункціональність Internet. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп’ютерних технологій в Internetі зумовлює перспективність і надає універсального характеру цій мережі, істотно розширює всі сфери бізнесу, зокрема й комерційного. Переваги Internet полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.
• Доступність і ефективність електронної торгівлі контентом. Електронна торгівля контентом доступна для широкого кола суб’єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.
Об’єктом дослідження є системи електронної комерції та системи електронної контент-комерції як складові та фундамент електронної економіки. Спираючись на методологію вивчення електронної економіки та її складових частин, охарактеризуємо стан електронної комерції як динамічного процесу, адже темпи розвитку електронної комерції настільки швидкі, що будь-які статичні характеристики швидко втрачають свою актуальність за короткий проміжок часу. Предметом цього дослідження є динамічні механізми, стратегії, інструменти, моделі систем електронної контент-комерції та моделі поведінки суб’єктів електронної комерції.
Прийняття рішень у народному господарстві, економіці, політиці, науково-технічній та соціальній сферах ґрунтується на процесах збирання, аналізу і синтезу інформації, тобто завжди існує необхідність інформаційної підтримки. Задоволення інформаційних потреб сьогодні є обов’язковою передумовою інноваційних перетворень. Разом з тим складність одержання інформації впливає на оперативність та якість прийняття рішень. Тому задачу узагальнення та інтеґрації сучасних інформаційних потоків у системах електронної контент-комерції автори вважають найактуальнішою в умовах стрімкого розвитку економічних, політичних і суспільних процесів. Сучасним інформаційним потокам властиві багатоваріантність і багатофакторність. Серед вирішальних факторів визначимо час, зменшення впливу якого (затримки в прийнятті рішень) дає змогу зокрема заощаджувати виробничі ресурси завдяки прийняттю обґрунтованих рішень, одержувати економічний ефект. Разом із ростом обсягів інформації зростає і кількість інформаційних джерел. Одним із класів таких джерел є інформаційна складова Internet. У межах цієї роботи інформаційні потоки в Internet розглядаються авторами як полігон, інформаційний корпус, динаміка й обсяги якого, наприклад, обумовили сьогодні появу проблеми орієнтації в Internet-потоці новин. Тому як основу розв’язання актуальної задачі
інтеграції сучасних інформаційних потоків авторами обрано саме складову новин Internet, динаміка й обсяги якої сьогодні досягають великих значень. Саме бурхливим розвитком Internet останнім часом пояснюються специфічні проблеми, пов’язані, насамперед, зі швидким ростом обсягів даних, які необхідно зберегти й опрацювати. На початку існування World Wide Web на невеликій кількості Web-сайтів публікувалася інформація окремих авторів для достатньо великої кількості відвідувачів. Сьогодні ситуація різко змінилася. Самі відвідувачі Web-сайтів беруть активну участь у створенні контенту, що різко збільшило обсяги і пришвидшило динаміку інформаційного простору.
Особливості електронного інформаційного Internet-ринку полягають у такому: відкритість – доступ як для компаній будь-яких розмірів, так і для споживачів; ґлобальність, тобто доступ до нього можливий з будь-якої точки земної кулі; відкритість ринку – характеризується доволі низьким бар’єром для входження у нього фірм.
Сучасний етап розвитку Internet-економіки обумовив зростання потреб в інформації (оскільки остання все більше відіграє роль виробничого фактора та стратегічного ресурсу) та розвиток нових форм інформаційного обслуговування. Документальна інформація, яка підготовлена відповідно до потреб користувачів Internet-послуг і призначена (або застосовується) для їх задоволення, є інформаційним продуктом. Дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів
інформаційними продуктами – інформаційна послуга. Ринок інформаційних послуг являє собою сукупність економічних, правових, організаційних і програмних відносин із продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП), які складаються між їхніми постачальниками та споживачами.
Internet-ринок інформаційних послуг характеризується, з одного боку, попитом громадськості, господарських підприємств і державних установ, а з іншого боку, – пропозицією послуг державних установ, підприємств із змішаним капіталом та приватних. Діяльність приватних інформаційних фірм регулюється попитом і ефективністю пропозиції. Розвиток і надання інформаційних послуг, зокрема дослідження, розроблення і консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції і попиту, керованих інформаційним Internet-ринком. Інформаційні служби державних установ намагаються орієнтуватися на наявний попит, який не становить інтересу для приватних інформаційних підприємств і тому не викликає пропозиції ними ІПП. На думку американських аналітиків [1], які досліджували державний і змішаний сектори, перший не є конкурентоспроможним через централізоване керування, відсутність розвинутої системи зв’язку зі споживачами та іншими учасниками Internet-бізнесу.
Змішаний сектор надає користувачам широкий спектр ІПП і швидко реагує на зміни попиту. Основні споживачі інформації відрізняються завданнями, які вирішуються з використанням інформаційних послуг. Підприємства вдаються до цих послуг переважно з метою оптимізації керівної діяльності, розроблення торговельно-економічної стратегії і довгострокових програм розвитку виробництва.
Об’єктивне зростання інформаційних потреб пов’язане із загальним підвищенням складності керування і з необхідністю арґументувати запропоновані заходи, користуючись інформацією прогнозного характеру. Споживачами більшості видів інформаційних послуг є як безпосередні користувачі, так і спеціалізовані інформаційні органи, для яких ці послуги є предметом праці і
напівфабрикатом під час підготовки власних інформаційних послуг у середовищі Internet-ринку.
Об’єктом дослідження є системи електронної контент-комерції як цілісної соціально-економічної Internet-системи та складові її організаційної структури. Предметом організації Internet-торгівлі контентом є відносини і зв’язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів Internet-системи, а також процеси і дії організаційного спрямовання.
Internet надає можливість скорочення каналів поширення товарів/послуг/інформації та ліквідації проміжних ланок, таких як дистриб’ютор і оптовий продавець, на зміну яким приходить прямий зв’язок виробник – покупець. Причиною такого скорочення є спроможність фірм та розроблених систем електронної контент-комерції взяти на себе функції, традиційно виконувані фахівцями проміжних ланок, оскільки Internet має можливість ефективнішої взаємодії зі споживачами й одночасно дає змогу відстежувати інформацію про споживачів. З технічного боку це зумовлено розвитком технологій побудови і ведення баз даних та автоматичним опрацюванням запитів, які надходять. Особливості Internet як засобу роздрібної торгівлі контентом: споживач взаємодіє з Internet і робить запити про купівлю безпосередньо через середовище Internet; споживач контролює інформацію про продукцію/послуги та одержує її в будь-який час доби; організація роздрібної контент-торгівлі в Internet вимагає менших затрат порівняно з організацією торгівлі традиційними способами (видавництво, книгарні, бібліотеки, ринок консалтинґових послуг тощо); порівняно з торгівлею через телебачення або за
каталогами споживачі мають можливість запитувати додаткову інформацію, достатню для здійснення купівлі, зокрема в інтерактивному режимі.
Актуальність впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції зумовлена такими чинниками: ґлобалізація бізнесу призводить до зростання потреб в інформації та швидкого отримання доступу до цієї інформації для успішного ведення бізнесу; нерівномірність функціонування бізнес-процесів відповідно до реґіонів (країн, областей тощо) призводить до зростання потреб щодо регулярності та періодичності отримання необхідної інформації для успішного ведення бізнесу; економія часу в отриманні необхідного контенту; персоналізація у наданні послуг в електронній контент-комерції; інтеґрованість систем електронної контент-комерції.