Вступ
Активний розвиток Інтернет сприяє зростанню потреб в отриманні оперативних даних виробничого/стратегічного характеру і реалізації нових форм інформаційного обслуговування через сучасні інформаційні технології (ІТ), в тому числі в електронній комерції [312]. Документована інформація, підготовлена відповідно до потреб користувачів, є комерційним контентом [312, 327, 334, 767]. Серед текстового контенту часто зустрічається текстовий контент, автоматичне опрацювання якого викликає певні складності та вимагає застосування певного обсягу ресурсів. Сьогодні електронна комерція є об’єктивною реальністю та перспективним бізнес-процесом. Інтернет є бізнес-середовищем, а комерційний контент є товаром з найбільшим попитом і продажами в ньому та основним об’єктом процесів електронної контент-комерції. Комерційний контент можна відразу замовити, оформити, оплатити та отримати on-line як товар. Через Інтернет продають весь спектр текстового контенту – наукові та публіцистичні статті, музику, книги, фільми, фото, програмне забезпечення тощо. Відомими корпораціями, які реалізують електронну контент-комерцію, є Google через Play Market, Apple – Apple Store, Amazon – Amazon.com. Більшість рішень та досліджень проведено на рівні конкретних проектів. Системи електронної контент-комерції (СЕКК) побудовані за закритим принципом як разові проекти [334]. Сучасні СЕКК орієнтовані на реалізацію текстового контенту, який створений за межами системи.
Практичний чинник опрацювання інформаційних ресурсів в СЕКК пов’язаний з вирішенням задач формування, управління та супроводу зростаючих обсягів текстового контенту в Інтернет, активним розвитком електронного бізнесу, швидкими темпами поширення доступності до Інтернет, розширенням набору інформаційних товарів та послуг, зростанням попиту на комерційний контент [312, 320, 323, 327]. Принципи та інформаційні технології (ІТ) електронної контент-комерції застосовують при створенні Інтернет-магазинів (продаж eBooks, Software, video, music, movies, picture), систем on-line (газети, журнали, дистанційне навчання, видавництва) та off-line продаж контенту (copywriting services, Marketing Services Shop, RSS Subscription Extension), сloud storage та cloud computing [334]. В цьому напрямі працюють провідні світові виробники засобів опрацювання інформаційних ресурсів як Apple, Google, Intel, Microsoft, Amazon [72-75, 312, 320, 323, 327, 334, 504, 511, 514, 536, 547, 555-559, 767, 775, 778].
Теоретичний чинник опрацювання інформаційних ресурсів в СЕКК пов’язаний із розробленням ІТ опрацювання текстового контенту. В наукових роботах Д. Ланде, С. Брайчевського, А. Григор’єва та В. Фурашева досліджено та розвинуто математичні моделі електронних інформаційних потоків [387, 391, 488-489, 514, 521-528, 557-559, 771-774]. Г. Зіпф (G. Zipf) запропонував емпіричну закономірність розподілу частоти слів природної мови [334, 560-565, 708], а Дж. Селтон (G. Salton) [756] та Р. Папка (R. Papka) [202] – виявлення нових подій в потоках контенту [560-565]. В роботах Б. Дойл (B. Doyle), Б. Бойка (B. Boiko), С. Mакківер (S. McKeever), Дж. Макговерн (G. McGovern), Дж. Хаскос (J. Hackos), Е. Роклі (A. Rockley), Р. Накано (R. Nakano), Р. Вудс (R. Woods), Халверсон (Halverson) описані моделі життєвого циклу контенту [34, 68, 88, 124-125, 181-182, 193, 216, 289]. Методологію контент-аналізу започаткували А. Тенні (A. Tenni), Б. Метьюз (B. Matthews), Д. Спііда (D. Spiida), Ж. Кайзер (J. Kaiser), Б. Гласер (B. Glaser), . Стросс (A. Strauss) та активно розвинули Г. Лассуел (H. Lasswell), О. Холсті (O. Holsti), В. Іванов, М. Сорока, А. Федорчук [514, 528, 684, 708, 757, 771]. Ф. Джобіш (F. Joubish) запропонував методологію дослідження текстів для визначення авторства, автентичності або сенсу [708]. К. Нойендорф (K. Neuendorf) та К. Кріпендорф (K. Krippendorff) розробили методи кількісного та якісного аналізу текстового контенту [514, 528, 684, 708, 757, 771]. В роботах В. Корнєєва, А.Ф. Гарєєва, С.В. Васютіна, В.В. Райха запропоновані методи інтелектуального опрацювання текстової інформації [547]. Корпорації EMC, IBM, Microsoft Alfresco, Open Text, Oracle і SAP розробили специфікації Content Management Interoperability Services на інтерфейс Web-сервісів, для забезпечення взаємодії систем управління контентом електронного бізнесу [72-75].
З наукового погляду сегмент ІТ опрацювання інформаційних ресурсів є мало дослідженим. Кожний окремий проект реалізують практично з початку, фактично на основі своїх ідей та рішень.
(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)