Розділ 1 Інформаційні технології для побудови та впровадження інтелектуальних систем опрацювання інформаційних ресурсів
В першому розділі розглянуто особливості, етапи життєвого циклу та сервіси управління комерційним контентом. Проведений детальний аналіз CMS та перспективи впровадження ІСОІР, втому числі СЕКК. Вдосконалена класифікація СЕКК. Проаналізовано бізнес-процеси, контентні потоки, інструменти, моделі CMS. Описані методи та засоби управління комерційним контентом з використанням онтологічного підходу, їх переваги та недоліки.
- 1. Аналіз способів формування контенту
- 1.1. Аналіз властивостей та особливостей контенту
Проектування, створення, впровадження та супровід ІСОІР, в тому числі СЕКК, неможливе без використання сучасних методів та інформаційних технологій формування, управління та супроводу текстового контенту. Розроблення технології опрацювання інформаційних ресурсів є актуальним з огляду на такі фактори як недостатність теоретичного обґрунтування методів опрацювання потоків текстового контенту і потреба в уніфікації програмних засобів опрацювання інформаційних ресурсів в ІСОІР (Рис. 1.1) [312, 327, 334, 767].
Рис. 1.1. Актуальність тематики досліджень
Термін контент (англ. Сontent) або наповнення має декілька інтерпретацій відповідно до напряму застосування [334]. В галузі комп’ютерних наук контент – інформаційно змістовне наповнення (наприклад, тексти, графіка, мультимедіа) інформаційного ресурсу [347-357, 412]; множина всіх значень і величин, якими оперує ІС [334]; деяке узагальнене поняття даних без наперед визначеної структури [413-427]; сукупність всіх даних (комерційних, службових, додаткових тощо), які реалізують певну множину мета-моделей (модель, яка описує структуру, принципи дії іншої моделі) та моделей примірників, зосереджених в середовищі ІС (ISO/IEC/IEEE 24765:2010(E), 3.1398, ISO/IEC 15474-1:2002, IT). Відповідно, інформаційний ресурс (англ. Information resource) – сукупність структурованих/неструктурованих масивів контенту в ІС, наприклад, бібліотеках, архівах/репозиторіях, фондах, порталах, довідниках/словниках, банках/базах/сховищах даних, СЕК тощо); об’єкт дії засобів та ІТ; сукупність документів у ІС (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) (Закони України «Про Національну програму інформатизації», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», ст. 1) [334, 367, 368, 399, 401, 415, 426, 456, 448, 712, 774, 791]. Ринок з поширення контенту забезпечує технологічний процес підготовки оперативного контенту, доступного через інформаційні ресурси та залежного від сприйняття, відображення, збереження його значень. Для опрацювання і розв’язування певного кола задач модератори ІС формалізують, аналізують, форматують та структурують контент. Процес структурування – визначення одиниць контенту, порядку і способів їх об’єднання з формуванням більших елементів контенту із дрібніших [362-363]. Утворений контент надходить у бази та сховища даних, де визначають його напрями/тематики/характеристики, наприклад, з більшим коефіцієнтом попиту у відвідувачів/користувачів інформаційного ресурсу (Рис. 1.2) [334]. Структурований контент зосереджений, наприклад, в ERP/CRM, а неструктурований контент – в е-пошті, робочих документах довільного формату та інструментах забезпечення колективної роботи, наприклад, в ECMS [72-75, 334].
Рис. 1.2. Класифікація структури та напрямів застосування контенту
Життєвий цикл контенту (англ. Сontent lifecycle) – багатопрофільний складний процес, який проходить контент під час управління через різні етапи/фази публікації з набором таких властивостей, як спільна робота, управління записами, цифровими активами і версіями, які підтримуються різними ІТ [61-68, 72-75, 88, 106-107, 124-128, 181-182, 193, 202, 216, 229, 237, 239, 244-245, 247, 251-273, 284, 287-289, 328, 334, 329, 411, 423-427, 453]. Управління контентом – функції управління для отримання, аналізу, збереження, пошуку і поширення контенту. Існуючі інструментарії е-комерції надають адміністратору/модератору ІС різні можливості по управлінню контентом (формувати, формалізувати, структурувати, додавати, редагувати, видаляти), але не вирішують проблеми автоматичного опрацювання інформаційних ресурсів. Тому для реалізації життєвого циклу контенту необхідний інструментарій, який реалізує процеси автоматичного формування, управління та супроводу контенту. Контент характеризують часом оновлюваності/модифікації та володіє набором специфічних властивостей (Рис. 1.3) [334]. Об’єм контенту вимірюють в одиницях кількості інформації (біт/байт). Кількість/якість контенту характеризує ступінь інтересу користувача до того інформаційного ресурсу, де він розміщений
(Для ознайомлення з повним текстом статті необхідно залогінитись)